Самоуправління

Здатність до самоврядування не є природженою.

Це наслідок звички та тривалої підготовки.

Джеферсон.

 Самоврядування – це частина педагогічного процесу, що розвивається на основі соціальних, правових та етичних принципів. У повсякденній роботі самоврядування учнів виявляється в плануванні діяльності їхнього колективу, організації цієї діяльності, в аналізі своєї праці, підбитті підсумків зробленого та прийнятті рішень.

      Саме в шкільному віці усвідомлення своєї участі у вирішенні важливих справ у громадському житті є основою подальшої активної позиції у дорослому житті. Однією із форм залучення школярів до громадського життя є їхня участь в учнівському самоврядуванні.

Учнівське самоврядування забезпечує комплексний виховний вплив на учнів шляхом  їх залучення до усвідомленої й систематичної участі у вирішенні важливих питань життя класу та школи.

     У школі працює учнівське самоврядування, девізом якого є вислів: «Учнівське самоврядування є організацією, створеною людьми та для людей, а учні і є люди». Шкільний парламент Тимошівської ЗОШ – це постійно діючий орган учнівського самоврядування. У своїй діяльності парламент керується Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Положенням про загальноосвітній навчальний заклад».

           Метою діяльності учнівського самоврядування Тимошівської ЗОШ є:

  •  Сприяння демократизації і гуманізації навчально – виховного процесу;
  •  об’єднання зусиль педагогічного і учнівського колективів, батьків, громадськості щодо розвитку навчального закладу та формування демократичного стилю управління навчальним закладом.

          Основними завданнями учнівського самоврядування  є:

  •  сприяння духовному, фізичному розвитку учнів та набуття ними соціального досвіду;
  •  сприяння організації дозвілля;
  •  зміцнення партнерських зв’язків між учнями класів з метою створення належного мікроклімату в навчальному закладі.

          Учнівське самоврядування  діє на засадах:

  •  законності;
  •  гласності;
  •  колегіальності ухвалення рішень;
  •  добровільності і рівноправності членства.

Структура УС та організація діяльності.

  •  До учнівського самоврядування  обираються учні 5 – 11 класів незалежно від загальної кількості учнів згідно списків класів.
  •  Учнівське самоврядування  працює за планом, складеним самостійно, самостійно приймає рішення, якими справами буде займатись  самоврядування.
  •  Учнівське самоврядування  є організацією учнів, для учнів і представляє інтереси учнів перед вчителями і батьками.
  •  Очолює учнівське самоврядування президент, який обирається із складу  учнівського самоврядування .
  •  Старостат – учні –лідери ( старости ) класу, які забезпечують безпосередній зв’язок між Парламентом, колективом класу та класними керівниками ( доводять до їх відома плани, завдання, рішення учнівської ради ).
  •  Кількість засідань учнівського самоврядування визначається його діяльністю, але має бути не меншою 4 разів на навчальний рік.
  •  Засідання учнівського самоврядування  може скликатися Ії головою або членами  парламенту.
  •  Учнівське самоврядування  є демократичною організацією, учні самостійно обирають своїх представників, беруть участь у створенні і реалізації програми роботи самоврядування.
  •  Учнівське самоврядування  є організацією незалежною від адміністрації освіти, будь-яких партій і політичних об’єднань.
  •  Учнівське самоврядування  є частиною школи, тому його робота тісно пов’язана з шкільними реаліями.

Шкільний парламент Тимошівської ЗОШ складається з 5 департаментів:

  1.  Навчання.
  2.  Правопорядку.
  3.  Преси.
  4.  Спорту.
  5.  Культури та дозвілля.

Схема моделі органу самоврядування:

        На першому засіданні УС, яке відбувається не пізніше 3 тижня вересня, проходять вибори Президента та Віце – президента, відбувається розподіл обов’язків між членами парламенту за департаментами, визначається кількість засідань парламенту, зазвичай це 1раз на місяць, приймається рішення про засідання окремого департаменту в разі необхідності.  За 4 тиждень вересня кожен з департаментів вирішує, як складатиме свій особистий план роботи: помісячно, поквартально, за семестр чи за рік.

Напрямки роботи департаментів шкільного парламенту:

Назва департаменту

Напрямки діяльності, функції

1.Навчання

  •  Організація та проведення виставок кращих учнівських робіт;
  •  Допомога у проведенні предметних тижнів, олімпіад, тематичних                            декад, конкурсів;
  •  Перевірка щоденників;
  •  Перевірка наявності шкільної форми;
  •  Облік успішності;

2. Правопорядку

  •  Організація чергування в школі;
  •  Контроль за пропусками уроків учнями школи;
  •  Контроль за обліком відвідуванням  уроків;
  •  Контроль за своєчасним приходом до школи;
  •  Організація рейдів;

3. Преси

  •  Керівництво інформаційною роботою у школі;
  •  Організація виставок та конкурсів малюнків;
  •  Підготовка матеріалів і випуск газети «Парламентський вісник»;
  •  Оформлення інформаційних стендів, оголошень;
  •  Художнє оформлення шкільних заходів.

4. Спорту

  •  Організація спортивних змагань;
  •  Організація та проведення Дня здоров’я;
  •  Пропагування здорового способу життя.

5. Культури та дозвілля

  •  Підготовка, організація та проведення свят
  •  Концертів
  •  Дискотек
  •  Творчих конкурсів

Лідери учнівського самоврядування класів

  •  Здійснення безпосереднього зв’язку між учнівським та педагогічним колективами

ПАРТНЕРСТВО

        Одним з базових принципів спільної з школярами діяльності в рамках управління шкільним життям, організації дозвілля чи просто проведення певних заходів є партнерське ставлення та відповідний тип спілкування, виконання спільних дій. В школі сформовані партнерські взаємини на рівні «педагог – учень» або ж навіть «учень – директор(завуч). Такі взаємини не слід асоціювати з втратою взаємоповаги та встановленням панібратського ставлення. Скоріше навпаки: рівень взаємної поваги та порозуміння підвищується, зникає формалізм у взаєминах, підвищується адекватність у сприйманні поставлених спільних завдань та один одного, долаються основні комунікативні бар’єри. Вихід на рівень партнерства у спілкуванні і діяльності став можливим передусім через самовиховання і педагогів і учнів, і керівників школи, адже вимагав  від партнерів усвідомлення цінності спільної діяльності та важливості спільних дій. Партнерами в діяльності органів учнівського самоврядування школи є також діти класів школи, включаючи початкові. Різні департаменти УС допомагають у проведенні заходів молодшим школярам, як –то художнє  оформлення, спільна участь у заходах, розробка сценаріїв тощо. УС школи здійснює партнерську діяльність з батьками та батьківськими комітетами класів. Стали вже традиційними такі заходи, як: Свято Першого дзвоника,  День здоров’я.

        Нова суспільно-політична ситуація, в яку вступає наша  країна, інноваційні зміни в сучасній системі шкільного виховання висувають нові вимоги до особистості лідера будь-якої формації, зокрема і класного колективу. Лідер – це особистість, яка має авторитет у групі і за якою група визнає право бути організатором діяльності й регулювати стосунки в ній. З метою розвитку і вдосконалення найкращих комунікативно-організаторських здібностей учнів, які є офіційними і неофіційними лідерами класів та окремих мікрогруп, шкільний парламент розпочав проведення засідань, на які запрошувалися бажаючіх перевірити свої здібності, як лідери. Така форма роботи дозволяє відстежувати актуальні проблеми, які є в учнів, сприяє усвідомленню ними своїх індивідуально-типологічних особливостей, а також їх ефективному використанню у своїх колективах. Формування успішних лідерів передбачає перенесення здобутих знань і навичок у середовище ровесників, що забезпечує більшу результативність виховної роботи.

ІННОВАЦІЇ

        «Кожну справу самі плануємо, самі виконуємо і самі оцінюємо» — головне гасло учнівського самоврядування школи. Кожного наступного навчального року парламент школи складає свій план роботи на навчальний рік з урахуванням загально шкільного плану заходів, але кожний наступний склад парламенту вносить свою «родзинку», якщо проведення Новорічних свят планується без винятку кожним складом, то вже творчі конкурси носять різноманітний характер: так в свій час шкільним парламентом були заплановані та проведені наступні заходи: «Осінні барви», «Ало, ми шукаємо таланти», «Міс та містер школи», «Візитка твого класу», конкурси інсценування пісні, конкурси української пісні, конкурси танців, різноманітні ярмарки
Особливе значення у справі шкільного самоврядування має формування перспектив цілей учасників. Саме таким чином, на думку педагогів і психологів, забезпечується розвиток і укріплення учнівського колективу. Розвиток участі залежить передусім від змістовності і динаміки діяльності учнівського колективу та загальношкільного колективу. А.С.Макаренко свого часу сформулював закон розвитку (руху) колективу: «Колектив повинен постійно рухатись вперед, досягати все нових і нових успіхів, чинити все більший і більший вплив на розвиток і особистісне формування своїх членів». Зупинка у розвитку колективу призводить до його ослаблення і розпаду. Колективна перспектива умова руху колективу – це віддалена у часі мета, що обумовлює прагнення і добровільну діяльність, в якій зацікавлена переважна більшість членів колективу. Характер перспективи залежить від індивідуальних психологічних і вікових особливостей учнів, колективних та індивідуальних інтересів і потреб. Аналіз учнівських перспектив дає педагогу вичерпану інформацію про внутрішній стан і настрій школярів, їх прагнення, інтереси, мрії, ціннісні орієнтири. Протягом роботи учнівського самоврядуванняя в школі впроваджувалися наступні проекти, враховуючи інтереси школярів: «Шкільний музей». «Квіти біля школи», «Ветеран живе поруч», метою яких було  залучення усіх учнів до різноманітної і змістовної спільної діяльності (позакласна робота, трудова, громадська та культурно-масова діяльність). Бажано організовувати і стимулювати цю діяльність таким чином, щоб вона об’єднувала та згуртовувала учнів в дружний і працездатний колектив. Залучення учнів до шкільного самоврядування неодмінно має ефект, який Макаренко визначав як «ефект паралельної дії», коли виховна дія, спрямована на весь колектив, чинить вплив окремо на кожного з членів колективу; і навпаки — виховний вплив на окрему особистість у колективі розповсюджується на весь колектив.

 Програма розвитку.

        Учнівське самоврядування є універсальною формою активності, яку можна з однаковим успіхом вважати як способом організації буття шкільного колективу, так і чинником творчої самореалізації особистості. Воно має на меті через широко розвинуту систему органів самоуправління забезпечити включення учнів у різноманітну глибоко змістовну діяльність колективу; умови масового залучення учнів до організаторської роботи, до управління справами колективу; сформувати права і визначитися з обов’язками учнів; сформувати почуття господаря класу, школи, міста, держави.

        Досвід свідчить, що самоврядування дозволяє учням розвинути такі соціальні якості людини, як толерантність, критичність та конструктивність мислення, повага до власної та чужої праці, оптимізм, гуманізм, здатність до самоаналізу і самовиховання. Воно спонукає до осмислення власної ролі у життєдіяльності колективу і є реальним фактором формування демократичних, правових засад і традицій у міжособистісному спілкуванні старшокласників, їх підготовки до розбудови громадського суспільства нашої України. І, нарешті, учнівське самоврядування є організацією, що складається з учнів, створена учнями й існує для учнів.

         Головне завдання в організації учнівського самоврядування полягає в тому, щоб через розвиток соціальної активності учнів виховувати в них почуття власної гідності, надати їм можливість виявити себе на ділі. Але на жаль в нашій школі існуютьперешкоди розвитку учнівського самоврядування через:

  • консерватизм мислення значної частини вчителів;
  • небажання певної групи дорослих делегувати частину своїх прав дітям для участі в управлінні навчальним закладом;
  • відсутність системи навчання координаторів дитячого руху;
  • пасивність учнів;
  • низький рівень розвитку учнівської соціальної компетентності та відповідальністі, необхідної для прийняття рішень;
  • відсутність чіткого розподілу обов’язків між членами департаментів органів учнівського самоврядування;
  • низький рівень обізнаності учнями своїх прав та обов’язків.

          Тому для подальшого удосконалення діяльності учнівського самоврядування школи вважаю за необхідне наступне:

1. Визначати щорік ефективність діяльності органів самоврядування школи.

2. Приділяти особливу увагу в організації діяльності учнівського самоврядування педагогічному керівництву.

3. Продовжити  тестування з метою вивчення лідерських якостей на заняттях «Лідер» протягом 2013-2014 навчального року.

4. Здійснювати постійний пошук нових форм та методів організаційної діяльності учнів.

5. Практикувати проведення «Днів самоврядування».

6.  Вивчати та впроваджувати досвід закладів нового типу щодо організації шкільного самоврядування.

7. Проводити суспільно значущі акції, конкурси, проекти і програми.

8. Розробити програми спільних дій з батьківською радою, педагогічним колективом школи.

9. Розробити пам’ятки для членів УС та педагогів-консультантів, які б допомогали в роботі шкільного парламенту.

         Головними вимогами для успішного розвитку учнівського самоврядування мають бути:

• зацікавленість у його розвитку адміністрації, педагогічного колективу та більшості учнів;

• чіткий розподіл обов’язків по керівництву органами учнівського самоврядування;

• оптимальна структура учнівського самоврядування з урахуванням специфіки навчального закладу;

• чітка система роботи учнівського самоврядування в масштабі школи (єдина документація, вимоги, дні засідань):

• організація системи змагань через органи учнівського самоврядування;

• гласність у його роботі (стенди підсумків змагань, стінгазети, бюлетені тощо):

• нагородження, заохочення переможців через систему роботи учнівського самоврядування.

• систематичне навчання організаторській діяльності його активу.

 Діти вчаться у самого життя. Неталановитих дітей немає!